Скарги на те, що хтось не любить свою роботу, аж ніяк не рідкість. Люди майже завжди скаржаться, що їх щось не влаштовує на нинішньому робочому місці. На Quora хтось задав питання про те, що саме не влаштовує людей в їх роботі. Читачі вказали 17 основних причин невдоволення своїм професійним життям:
1. Коли йшли вчитися, були молодими, не подумали, а зараз зрозуміли, що не те, але роботу не змінюють.
2. Робота не подобається, але на її вибір (як і на вибір професії) вплинули певні важливі люди (наприклад, батьки). Тепер людина працює за інерцією, роботу не змінює, щоби не розчарувати інших.
3. Нема мотивації виконувати роботу. Не надихає вона.
4. Нема можливості реалізувати потенціал.
 5. Людина не бачить сенсу у виконуваній роботі.
6. Працює тому що «повинен». Наприклад, сім’ю годувати треба? Хочеш-не хочеш — працюєш.
7. Нема можливості контролю ситуації на роботі. Завдання можуть дати тобі, потім віддати іншому, терміни зміщуються і нічого з цим не вдієш.
8. У житті занадто багато роботи. Там соціальні зв’язки, друзі, думки, почуття. На нормальне життя часу не вистачає.
9. Нема стабільності. Немає впевненості, що не звільнять, не скоротять, не знизять зарплату і т.п.
10. Занадто великий обсяг роботи.
11. Занадто велика відстань до місця роботи. День в результаті розділений на «їду на роботу», «працюю», «їду з роботи» + ще шматочок дня «після роботи».
12. Не подобається керівник або/та колектив
13. Нема можливості ефективно витрачати вільний після роботи час. Наприклад, робота закінчується занадто пізно, створює емоційну і фізичну втому, в результаті — вдома немає сил нічого робити або кудись з дому вийти.
14. Занадто високі особисті стандарти щодо того, як треба працювати і як до роботи потрібно ставитися. Тобто перфекціонізм.
15. Неправильні установки щодо роботи. Наприклад, людина постійно орієнтована виключно на те, щоб отримати результат і видихнути. Ні особистісне,  ні професійне зростання її не цікавить.
16. Нема перспективи професійного чи кар’єрного зростання.
17. Прокрастінація. Людина ненавидить роботу, тому що там починає безбожно прокрастинувати, що їй, загалом, не притаманно.
Здавалося би, перелік доволі строкатий, але він досить непогано вкладається в рамки 3 основних потреб, які людина прагне задовольнити:
1. Потреба в автономії. Людині важливо відчувати контроль над ситуацією, самій вибирати і планувати. Наприклад, вибирати, куди піти вчитися, працювати, займатися цікавою справою, вирішувати коли відпочивати, коли працювати.
2. Компетентність. Людина повинна відчувати себе фахівцем певного рівня і рости, розвивати свої навички.
3. Потреба в утворенні зв’язків. Людині важливо, щоби вона і її праця були шановані, визнані і вона перебувала у сприятливих соціальних умовах на роботі.
Крім усього іншого, людині важливо отримувати винагороду, адекватну вкладеним силам. Звичайно, тут велику роль відіграють і очікування того, як і за що нас повинні винагороджувати. Однак, в житті виходить досить жорстока ситуація.

Працівник винагороджується дуже слабо, або взагалі ніяк не винагороджується. І мова, в першу чергу, йде не про гроші, хоча, звичайно, вони нерідко безсумнівний шлях отримання винагороди. Мова йде про те, наскільки людина отримує у відповідь позитивного зворотного зв’язку за свої старання. В будь-якій формі, від усмішки до меморіальної дошки на стіні підприємства. Або ще чогось такого, що соціально цінується.

Біхевіоральний економіст Dan Arielly в TEDtalk назвав 2 способи невизнання працівника? при яких не виконуються:
1. Умови значущості роботи. Тобто працівник не бачить, у чому сенс того, що він робить. Йому здається, що все, що він робить на роботі — безглуздо. Він виробляє сміття інтелектуальне або матеріальне.
2. Сізіфова умова. Людина бачить, що результати її роботи, перетворюються в ніщо, їх знищують. Написав проект — керівник його навіть не прочитав, а викинув. Сказав: «Напиши новий». І так постійно. Працівник виконує досить трудомістку роботу, яка, виявляється порожнім місцем.
Який висновок? Можна спробувати переформувати свою роботу і знайти в ній те, чого не вистачає. Або змінити на ту, яка буде задовольняти всі потреби. Все, звичайно, не так просто, іноді треба брати більше відповідальності, вчитися, старанніше працювати. Але гра того вартує.