Роберт Ланц, якого The New York Times називає третім за важливістю і авторитетністю вченим світу, випустив книгу: «Біоцентризм: Життя і свідомість як ключ до розуміння справжньої природи Всесвіту».

У ній він впевнено заявляє: після смерті життя не закінчується, а свідомість — це щось вічне.

Ланц є кращим у світі експертом з регенеративної медицини та науковим керівником «Товариства за передові технології в дослідженні клітин». Загалом, у світі він став відомим за рахунок своїх унікальних експериментів і досліджень стовбурових клітин. Він марить клонуванням зникаючих або навіть зниклих видів тварин.

Незважаючи на те, що він досяг величезного прориву в цій галузі, Ланц нещодавно почав займатися фізикою, квантовою механікою і астрофізикою. Цікаве поєднання, чи не так?

Все це не просто так. Ланц об’єднав всі три науки і на їх основі створив свою теорію біоцентризму. В даний час професор займається саме нею.

Біоцентризм вчить, що життя — це свідомість і основа Всесвіту. І що саме свідомість створює матеріальне, а не навпаки, як всі думають.

Ланц вказує на структуру Всесвіту і на те, що всі закони і константи, котрі існують в ньому, орієнтовані на підтримку життя. Це змусило його припустити, що інтелект існував до появи матерії.

Він також стверджує, що поняття простору й часу не є об’єктивними. Тобто, простіше кажучи, не існують у природі. Мовляв, це всього лише інструменти свідомості, необхідні для виживання нас і тварин.

Щодо часу: один недавній квантовий експеримент дійсно показав, що час, строго кажучи, не може вважатися «справжнім»: це лише ілюзія, яка існує в наших головах.

Ланц каже, що поняття простору і часу — це своєрідний панцир, який допомагає нам усвідомити, що ми існуємо. Хоча в реальності ми існуємо поза часом і простором.

Теорія припускає, що смерть свідомості неможлива. Хоча люди й продовжують ототожнювати себе зі своїм тілом.

Якщо тіло створює свідомість, то обидва помруть одночасно. Але якщо припустити, що організм отримує свідомість таким же чином, як супутникова антена, тоді стає очевидним, що вона продовжить своє існування і поза організмом. Якщо свідомість має квантову структуру, вона може існувати скрізь, в будь-якій точці часу і простору.

Ланц також вважає, що одночасно існує не один, а безліч Всесвітів. В одному з них ваше тіло мертве, в іншому — продовжує існувати, поглинаючи свідомість із зовнішнього простору. Це означає, що вмираюча людина не потрапить ні в рай, ні в пекло, але може виявитися в схожому світі та продовжувати існувати там. Хоч і не розуміти, що це не перше її життя.

Кілька Всесвітів

Ця цікава теорія має багато прихильників, у тому числі серед відомих вчених. Багато визнаних фізиків та астрофізиків переконані в існуванні паралельних світів. За їх словами, немає жодного фізичного закону, який забороняв би їх існування.

Письменник-фантаст Герберт Уеллс в 1895 році вперше представив цю ідею. 62 роки потому доктор Х’ю Еверетт розвинув її і в основу світобудови поклав припущення, що Всесвіт ділиться на безліч подібних частин. І що всі вони існують весь час, одночасно. В одному з цих Всесвітів ви читаєте цю статтю, в іншому можете дивитися телевізор. А в третьому бігаєте лісами, бо там історія людства склалася по-іншому.

Еверетт висунув гіпотезу для пояснення деяких екстравагантних властивостей квантового світу — наприклад, того факту, що елементарна частинка може, теоретично, перебувати відразу в багатьох місцях простору (з різною ймовірністю в кожному з них), між тим як вимір виявляє її тільки в якомусь одному.

Відбувається це тому, що будь-яка дія у Всесвіті може мати два різні результати. Якщо ми робимо вибір, наших Всесвітів відразу стає два, з різними результатами.

Звучить, звичайно, як фантастика, але кращого пояснення деяких явищ зі світу квантової фізики просто немає.

Андрій Лінде з Фізичного інституту імені Лебедєва розробив свою теорію множинних всесвітів ще в 80-х рр. Зараз ця людина — професор у Стенфордському університеті. Загалом, до його ідей прислухалися в СРСР, а тепер прислухаються в США. Так от, він пояснює, що Всесвіт складається з незліченної кількості видувних сфер, які постійно збільшуються в розмірах і «розмножуються» — і так до нескінченності. Ці сфери повністю ізольовані та незалежні одна від одної, але являють собою частини одного і того ж фізичного світу.

Те, що наш Всесвіт не унікальний, підтверджується даними, отриманими з телескопа Планк.

Вчені використовують дані з таких пристроїв для створення точної карти космічного випромінювання, яке існувало з самого початку Всесвіту. Вони виявили, що у Всесвіті є безліч чорних дір.

Фізик-теоретик Лаура Мерсіна з Університету Північної Кароліни стверджує, що аномалії в областях цих дір виникають через те, що оточуючи наш Всесвіт (як бульбашки), вони здійснюють на нього руйнівну дію.

Наукове пояснення існування душі

Загалом, якщо є багато Всесвітів, в яких наша душа може переміщатися після смерті, то це і є безсмертя. Теорія, яка ставить в основу цей принцип, називається теорією нео-біоцентризму. Наука її підтримує?

Доктор Стюарт Хамерофф каже, що цю теорію підтверджує досвід людей, які пережили клінічну смерть. У всіх них — унікальний, але в цілому схожий передсмертний (тобто перед-комовий) досвід.

За словами Хамероффа, він виникає тоді, коли квантова інформація, що перебувала за життя в нервовій системі, покидає тіло і розсіюється у Всесвіті. Тому так, він теж вірить, що свідомість у нас наче не сама по собі, а частина загальної «космічної свідомості», а наші мізки в даному випадку виступають як антени.

Ви, звичайно, все одно можете говорити: «Не вірю. Життя закінчується після смерті». І ви маєте на це право. Але в рівній мірі у всіх інших теж є право вірити у що завгодно. І безсмертність нашої свідомості — сама по собі перкрасна ідея, чи не так?

 

Источник: http://www.uamodna.com/articles/scho-kruti-vcheni-dumayutj-pro-bezsmertya-i-reinkarnaciyu